09/04/2026
Кропнуте літо
Щось це літо було таким важким. І ні, я не кажу, що моє літо було найважчим. Не кажу, що іншим було легко. Я взагалі не хочу порівнювати складність наших життів. Я можу говорити лише про своє - і на своїй сторінці маю право сказати: мені було важко.
Часом не вистачало сил. Часом - терпіння. Часу. А інколи й грошей.
Тому цього літа я багато вчилася мати те, що нічого не коштує. І насолоджуватися таким собі безкоштовним щастям - неконцентрованим дофаміном, який не приходить красивою посилкою наступного дня. Я збільшувала моменти. Намагалася бути там, де я є, поки я там є. Помічати хороше не тому, що поганого немає, а тому, що воно теж нікуди не поділося.
І десь у цьому намагалася потроху міняти тривожність на вдячність.