29/10/2022
Що за звір той «замовник» заморський?
Коли наші мами, бабусі проявляли фантазію та майстерність в пошитті одягу, купували Burda заради викрійки, сиділи ночами за машинкою аби одягнути на себе щось ліпше за картопляний мішок - середньостатистичні мами та бабусі в Америці та в країнах ЄС просто купували речі в магазині.
Не тільки для себе красивої, а і для дітей.
Не було потреби стояти в черзі за тканиною (я не кажу про готові речі - їх взагалі не було, взуття до речі теж. Не встигли в Києві урвати пару взуття на осінь в школу, дівчинці - всьо. Топай в чому є, ну або не є.)
Уявіть реалії загнівающега запада - треба сукня - пішла купила, потрібні повзунки маляті і…пішла купила.
Ну як в таких умовах може розвинутись креатив, фантазія, жага до виживання?!
Суцільне споживче відношення до життя.
Ладно, досить пускати нюні.
Було і було.
Що нас не вбиває - робить злішими, ой, ну сильнішими)
На цьому тлі тотального доступу до базових речей, виникла жага до індивідуалізму. Особивізму.
Я персона - я маю смак - мені набридли однакові речі.
І тут народжується неймовірний попит на роботу зроблену руками. Необов’язково своїми, до речі.
Унікальний одяг, взуття, капелюшки, палантини, дитячі іграшки, одяг для малят…увесь такий мімімішний та м’якенький.
І що робити - коли ти не знаєш ЯК то зробити? В тебе в школі не було обов’язкового предмету, де тебе вчили бути жінкою.
Ну пам’ятаєте усі ці фартушки, бутерброди хлопцям, поки ті сопіли над якоюсь чуркою (хто не знає, то дерев’яшка).
Саме тому, дорогі наші Майстри - такий неймовірний попит на ваші витвори, саме тому, готові платити достойні гроші, оцінюючи вашу працю.
Не мільярди (тож варто реально оцінювати власні сили), але достойно.
Натхнення вам, дівчата та хлопці. Всіх обійняла, покружляла❤️
