26/11/2022
Marina Daniluk-Yarmolaeva
Якби українці не пережили Голодомор — точніше три голодомори — питання політичного, економічного і культурнурного ренесансу було би справою одного покоління.
Дослідниця тоталітаризму СРСР Енн Еплбаум в одній із лекцій зацитувала цікавий документ: Сталін дуже чітко розумів, що без геноциду українців йому не втримати Україну. І тому вирішив влаштувати 1932-1933 рр.
Я хочу чітко вказати, якого смертельного удару для нашого народу наніс Голодомор.
Перше, дослідники вказують, що без геноциду нас би було нині 80 мільйонів. Це людський ресурс тотожний Німеччині — топовій економіці Європи.
Друге — був розірваний принцип успіху. Якраз напередодні Голодомору українці знали, що їхній добробут — вони самі. Як працюєш, так і заробляєш. Тільки нині оце все поступово воскресає — «я сам собі хазяїн».
Третє. На багато десятиліть було розірвано поняття сім‘ї, відчуття родини, як фортеці, головної опори. Кілька десятиліть поспіль люди змушені були одружуватися, щоб вижити чи отримати кращі позиції в тоталітарній системі. Так донька репресованого професора могла вийти за алкаша-слюсаря. Аби не померти з голоду і продовжити рід. Про кохання, повагу, сексуальне задоволення і довіру не було жодної мови. Просто «аби був мужик в хаті».
Чотири. Були розбиті соціальні зв’язки. А це основа ефективного суспільства і логістики. Люди жили в атмосфері страхів і доносів. Кожен за себе. Основою радянського ладу став «товариш», у якого «мой адрес не дом и не улица, мой адрес совецкий союз». Це дуже нездорово. Як і сталінська цитата «син за отца не отвечает». У всьому світу — рід і його історія то є важливо, предками пишаються. Нащадками теж. Якось в німецькому селі я зустріла власника готелю, який на цьому місці уже 350 років. Він показував на табличку і пишався предком, а ще пишався внуком — переможцем місцевого аналогу «Мастер шеф».
П’ять. Було знищене поняття справжньої селянської, а конкретного успішної родини із хутором. Спеціально радянська пропаганда нав’язала їм ярлик чогось відсталого і неуспішного. Хоча на старих фото — люди в гарно скроєних костюмах, жінки в стильних сукнях і низці перлів, сережках і дукачах — нічим не відрізняються від сучасників Франції і Німеччини. Це було би питанням часу, коли наш власник хутора — його нинішній нащадок в білих штанях і кашемирі пив вино і різав сир із свого маєтку в компанії численних родичів. Як в французькому кіно.
Шість. Було штучно знищено українську ідентичність. Зараз дуже цікаво читати розповіді багатьох людей про їх перехід на українську: «я російськомовна, батьки теж, бабуся. Але я дізналась, що мій прадід був репресивним і україномовним». І в цьому жах — мільйони людей відмовлялись від свого Я, щоб вижити.
Сім. Нині я бачу спробу РФ добити ті виноградні лози, які змогли вижити і пронести себе через терор. Зараз виноградні кущики цих репресованих і закатованих родів дають перші лози. І рашисти прийшли їх убивати. Бо знову ж таки повертаючись до першого речення — успіх України і її ренесанс в межах одного покоління. І Путін це знає, як і Сталін.
А ось ще і даю дуже класну фахову статтю з коментарями психологів про зміну поведінки українців👇🏻
https://ukrainer.net/yak-holodomor-vplyvaie/
Пам’ятаємо
