15/08/2022
"Мій дорослий хлопчик, мій син, моя надія, моє майбутньє...
Горе хиже встромило кігті
Полосуючи серце друзками
Я від нього хотів би збігти
Заховатись, стежинками вузкими
Щоб заплутало горе, втратило
Полювання своє закінчило
Тільки це мені мабуть призначено
Зверху, в долі моїй, прописано
Найстрашніше, що може статися
Відбулося й ніколи не зміниться
Вже не буде кому повертатися
Хлопчік мій на війні залишиться.
Стільки раз я просив у Господа
Щоб зберіг на війні мого сина
Щоб мене він забрав, дорослого
Бо дитина моя в цьом не винна...
Тільки Богу потрібні воїни
Тож обрав він собі найкращого
А мене залишив у полум'ї
Ніби сина свого, пропащого.
Жити далі коли все втрачено
І майбутньє чорніє безоднєю
Але мабуть мені ще призначено
Захищати країну зі зброєю..."
Ці слова написав на своїй сторінці у фейсбуці Юрій Буслов, батько молодшого сержанта Буслова Івана Юрійовича, командира відділення боротьби з танками, який загинув 25 липня 2022 року при виконанні бойового завдання.
Вічна пам'ять