18/01/2025
Я не стала переконувати сина, що в ту сім’ю краще не лізти. Одружився він на цій Вероніці, але зі свахою ми так і не спілкуємось. На весілля ми не ходили, привітали, поблагословили, але родичатися з такою родиною – собі ж гірше зробити.
А вся справа в тому, що сваха наша, Валька, як її всі в нашому містечку кличуть, законного чоловіка не мала і не має. Невістка наша – не знати від кого. Але нехай там, живе з нею син, і нехай живе.
Але у Вальки є ще старший син. Так вона після весілля зі сватом шури-мури закрутила, що той дружину покинув і до неї метнувся. Правда, не надовго.
І таких походеньок за нею не один “віз”. Я просто не хочу ризикувати, Володя мій видний, хоч уже п’ятдесятку розміняв. Але, як то кажуть, від гріха подалі.
Валька ця ще перед весіллям мені дзвонила, у гості запрошувала, але я відразу сказала, що і ноги нашої в цьому домі не буде.
От з того часу з нею й не спілкуюся. Але ж неспокій мені дає та її репутація. Інколи думаю: “Може, я дарма сина відмовляла, чоловік каже – залиш усе, як є”. Та хіба його зрозумієш?
– Галю, ти ж сама бачиш, – говорить мені Володя, – син уже дорослий, хай живе, як знає. До чого тут сваха?
– А ти що, забув, що вона з іншим сватом витворила? Люди ж все містечко на вуха підняли, – відповідаю я.
Він тільки
Вся історія в першому коментарі
